Основні виклики, які стоять перед системою охорони праці під час воєнного стану

 

В умовах воєнного стану в Україні трудові відносини набувають особливого значення, адже питання безпеки та захисту працівників виходять на передній план. Важливим аспектом є адаптація до нових умов, забезпечення безпеки праці та створення умов для збереження здоров’я людей, навіть коли ситуація змінюється щодня. У цьому матеріалі розглянемо основні виклики, що стоять перед системою охорони праці, зокрема ризики, пов’язані з бойовими діями, особливості евакуації працівників, обмеження для підприємств у зонах бойових дій та заходи захисту.

Основні ризики для працівників в умовах бойових дій

Воєнні дії несуть велику кількість ризиків для працівників, особливо тих, хто працює поблизу зон активних бойових дій. До основних ризиків відносяться:

• Фізичні ризики. Постійні обстріли, мінування, ризик ракетних ударів та інші воєнні загрози становлять серйозну небезпеку для життя і здоров'я працівників. За умовами Закону України «Про охорону праці», роботодавці повинні забезпечити захист життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності [ст. 13 Закону України «Про охорону праці»]. Однак у зоні бойових дій це завдання стає надскладним.

• Психологічні ризики. Високий рівень стресу, постійне почуття небезпеки та емоційні навантаження негативно впливають на психічне здоров'я працівників, знижуючи їхню працездатність і стійкість до психологічних травм. В умовах війни психологічний стан працівників є одним з основних факторів, які впливають на безпеку праці.

• Обмежений доступ до медичної допомоги. Часто в районах активних бойових дій відсутня можливість швидко надати медичну допомогу в разі нещасних випадків. Зруйновані лікарні та дороги, блокування шляхів та брак медичних ресурсів тільки ускладнюють ситуацію.

Організація евакуації працівників під час загрози військових дій

Організація евакуації — ключовий захід, який дозволяє мінімізувати ризики для працівників під час бойових дій. Роботодавці та керівники підприємств повинні розробляти і впроваджувати плани евакуації, щоб забезпечити безпечний відхід працівників із небезпечних зон.

• План евакуації. На кожному підприємстві має бути чіткий план евакуації, що включає маршрути відходу, місця збору працівників, а також відповідальних осіб, які організовують процес. Такий план повинен відповідати Закону України «Про охорону праці» та нормам Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), які вказують на порядок евакуації з небезпечних місць.

• Навчання працівників. Окрім плану евакуації, працівники повинні проходити інструктаж і тренування з дій у разі небезпеки. Це допомагає мінімізувати ризики під час реальної евакуації, адже підготовлений працівник здатний швидше і ефективніше зреагувати на загрозу.

• Оповіщення та комунікація. Використання систем оповіщення дозволяє швидко інформувати працівників про зміну ситуації та необхідність евакуації. У рамках роботи підприємств також повинні бути запроваджені канали для постійного зв’язку, щоб координувати евакуацію в режимі реального часу.

Обмеження на роботу підприємств у зонах бойових дій

У зоні активних бойових дій діяльність багатьох підприємств може бути обмежена або повністю призупинена для забезпечення безпеки працівників і населення. Зокрема:

• Зупинення роботи підприємств у небезпечних зонах. У зоні активних бойових дій або при оголошенні особливого рівня загрози діяльність підприємств призупиняється, а працівники переводяться на дистанційну роботу, якщо це можливо.

• Обмеження на пересування. Через ризики для життя працівників вводяться обмеження на переміщення, що особливо стосується зон із частими обстрілами. Законом України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що діяльність підприємств в таких умовах має бути обмежена до мінімуму для збереження людського ресурсу [ст. 12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»].

• Встановлення спеціальних правил для стратегічно важливих підприємств. Деякі підприємства, які забезпечують основні потреби (медичні заклади, транспорт, енергетичні об’єкти), продовжують працювати навіть у зонах підвищеної небезпеки. Для таких установ застосовуються особливі вимоги з охорони праці.

Вплив порушення інфраструктури на безпеку праці

Зруйнована інфраструктура значно ускладнює роботу підприємств і створює додаткові загрози для працівників:

• Енергопостачання. Пошкоджені мережі електропостачання, водопостачання та теплопостачання негативно впливають на можливість функціонування підприємств та безпеку працівників. Без постійного енергозабезпечення багато процесів на виробництвах стають небезпечними.

• Транспортні шляхи. Пошкодження доріг ускладнює доступ до робочих місць, затримує евакуацію та унеможливлює забезпечення підприємств необхідними ресурсами, що збільшує ризики для працівників.

• Руйнування медичної інфраструктури. Відсутність доступу до лікарень і медичних установ у випадку нещасних випадків ставить під загрозу здоров’я і життя працівників.

Заходи охорони праці для працівників на виробництвах під час воєнного стану

В умовах воєнного стану підприємства запроваджують додаткові заходи охорони праці, щоб захистити працівників у надзвичайних умовах:

• Інструктаж з безпеки. Регулярні інструктажі дозволяють підтримувати обізнаність працівників щодо ризиків та дій у разі надзвичайної ситуації.

• Забезпечення захисними засобами. На деяких підприємствах працівників забезпечують захисними костюмами, касками, бронежилетами, засобами для індивідуального захисту, особливо в умовах високого рівня небезпеки.

• Доступ до медичної та психологічної допомоги. Для зменшення психологічного стресу працівникам надають можливість звертатися до психологів. Також роботодавці повинні створити умови для надання первинної медичної допомоги в разі нещасного випадку на виробництві.

Отже, впровадження цих заходів допомагає зберегти людський капітал, забезпечити мінімальну безпеку праці та підготувати працівників до реагування в екстремальних умовах.